СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДРОБОВИ́К
, а́, ч.
Мисливська рушниця для стрільби дробом (у 1 знач.)
.
[
Звізденко
:]
Стріляв і я колись. На диких качок більше, з дробовика
(І. Микитенко)
;
За шафою в кутку він побачив обмотузований Кузів дробовик
(Григорій Тютюнник)
;
У вітряну ніч, в листопадову стужу озброєні дробовиками багачі вивели його за село
(О. Гончар)
.