СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДРОБИ́ТИСЯ
, дро́биться; мн. дро́бляться; недок.
1
.
Розбиватися, ламатися, кришитися на невеликі частини
.
Віковічна скала розкололася надвоє, почала тріскати, ламатися і дробитися на дрібні брили
(І. Франко)
;
Деку
[молотарки]
відрегульовують так, щоб горох вимолочувався, але не дробився
(з наук. літ.)
;
// 
Мати властивість розбиватися, ламатися, кришитися на невеликі частини
.
Алмаз дуже твердий, ним ріжуть скло, а графіт досить легко дробиться на частинки
(з наук.-попул. літ.)
;
* Образно.
Вода була чиста, прозора, і сонце дробилося в ній, прошивало воду до самого дна тонкими й ніжними срібними струнами
(В. Кучер)
.
2
.
перен.
Ділитися на окремі частини; розпадатися
.
Натовп дробився громадками
(І. Чендей)
;
Битва розтікалася по всій галявині, дробилася на окремі поєдинки
(А. Дімаров)
.
3
.
Пас. до дроби́ти 1, 2
.
Збагачувалася уранова руда на хімзаводі. Вона дробилася, майже кришилася, а потім розчинялася в сірчаній кислоті
(із журн.)
;
Територія Київщини не дробилася між спадкоємцями, як бувало в інших землях
(з наук. літ.)
.