ДРОБИ́ТИ
, дроблю́, дро́биш; мн. дро́блять; недок.
1
. що.
Розбивати, ламати, кришити що-небудь на невеликі частини
. Кріт .. дробить землю зубами
(О. Копиленко)
;Мінеральні підкормки крейду, сіль дроблять так само, як і макуху
(з наук. літ.)
; * Образно.
Здавалось, що голоси матросів на катері дроблять її
[тишу],
як крихкий кришталь(О. Донченко)
.2
. що, перен.
Поділяти на окремі частини, роз'єднувати що-небудь
. У XVIII ст. в Правобережній Україні зберігався майорат, коли нерухоме майно переходило неподільним до старшого в роді, при цьому маєток не можна було дробити між нащадками
(з наук.-попул. літ.)
;– Вийшла вимучена перемога. Адже якби журі не дробило премії, то ми опинилися б узагалі за бортом
(з газ.)
.3
. рідко.
Падати дрібними краплями (про дощ)
. – Може б ми взагалі рушили звідси, – сказав Нестор, – дощ лиш дробить
(О. Кобилянська)
.