СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДРОБИ́НКА
, и, ж.
1
.
Зменш.-пестл. до дроби́на.
Денис взяв його
[ворона]
за теплі, але вже холодіючі лапки і, виваживши в руці, повертаючи на всі боки, став шукати місця, куди поцілила дробинка
(Григорій Тютюнник)
;
* Образно.
В коренищі старих груш, коло самої землі, були дупельця, де гніздилися гадюки й звідки сторожко визирали блискучі дробинки хижих очей
(Л. Юхвід)
.
2
.
діал.
Крихта, кришка
.
– Але побачим, – додав
[подорожній],
встаючи і збираючи дробинки з хліба
(І. Франко)
.