СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДРІТ
, дро́ту, ч.
Металевий виріб у вигляді гнучкої нитки або тонкого прута
.
Одні дівчата витискають гострою машинкою листя та пелюсточки, другі оправляють дроти в те листя, треті фарбують
(Леся Українка)
;
Одноманітно гули під вітром телефонні дроти
(А. Шиян)
;
* У порівн.
[
Морж
:]
У мене вуса, як дріт, колючі!
(О. Корнійчук)
;
// 
Дротяна загорожа
.
Глибокою канавою обкопано, ще й дротом обтягнуто весь узгірок
(О. Гончар)
;
Селяни кажуть, що шлях перегороджений і між деревами протягнутий колючий дріт
(Д. Білий)
.