СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДРІМУ́ЧИЙ
, а, е.
1
.
Дуже густий, непрохідний, непроглядний (про ліс, бір і т. ін.)
.
Сумно шепче ліс дрімучий, Ворони літають І, здається, своїм криком Бурю накликають
(С. Руданський)
;
Нам, що були родом з Карпат або з передгір'я Карпатського, ліси дрімучі не дивина
(І. Муратов)
;
// 
Дуже буйний, розкішний, густо порослий
.
Широко розкривши сірі очі, розтуливши рота, Алік зачудовано дивився дідові в його дрімучі вуса
(І. Волошин)
.
2
.
рідко.
Який перебуває в стані спокою, не виявляє діяльності
.
Не згадуй
[співець]
нам про вічну млу труни.., Клич до життя, буди дрімучі сили!
(П. Грабовський)
;
Завзята борня потопаючого народу порушила злегенька й Славкову дрімучу душу
(Л. Мартович)
.