СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДРІМЛИ́ВИЙ
, а, е.
1
.
нар.-поет.
Схильний до дрімоти; який постійно дрімає, охоплений дрімотою
.
Аж свекруха йде, Як змія гуде: “Сонливая-дрімливая, До роботи лінивая, Невістко моя!”
(з народної пісні)
;
Купили
[повстанці]
коней вороних.., Щоб гривами вкривали їх від кулі і роси. В годину б тяжку серед нив Іржали в головах, Щоб ока світлого не пив Дрімливий ворон-птах
(А. Малишко)
.
2
.
Який викликає, навіває дрімоту
.
День парний, дрімливий, сонечко парить, наче з-за туману
(Марко Вовчок)
;
Ні, я не порушу дрімливої тиші, Йдучи цим маленьким двором
(М. Бажан)
.