ДРІК
1
, дро́ку, ч.
Кущова або напівкущова степова рослина родини бобових, що цвіте жовтими чи білуватими квітами
. Між уликами зеленіла трава, синіли сині дзвоники, показуючи свої ясні осередочки; під тином червоніла, ніби кров'яні краплі, червона смілка, ріс жовтий кущик дроку
(І. Нечуй-Левицький)
;Внизу вся долина була затоплена жовтим цвітом дроку
(П. Панч)
;У народній медицині вживають відвар із гілок дроку при водянці живота, при хворобах печінки, при всіх видах жовтяниці та як кровоспинне
(з наук. літ.)
.△
(1)
Дрік краси́льний
– різновид дроку, зі стебел, листків і квіток якого одержують жовту фарбу
.З деревних і кущових бобових попелицею пошкоджуються акація біла й жовта, дрік красильний та деякі інші рослини
(з наук. літ.)
;З дроку красильного, який ще називають у народі жовтилом, здавна виготовляють природну жовту фарбу
(з наук.-попул. літ.)
.