СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДРІБУ́ШКА
ДРІБУ́ШКИ
1
, шок, мн. (одн. дрібу́шка, и, ж.), розм.
1
.
Тоненькі дрібно заплетені косички
.
Зовсім переродилася дівчина – панночкою виглядає, і у платті, коси в дрібушки заплетені, платок на шиї...
(Панас Мирний)
;
Соломія сподівалась, що Роман прийде до неї з старостами.., розчісувала свою довгу косу, заплітала в дрібушки
(І. Нечуй-Левицький)
;
На товстих косах, заплетених в дрібушки, лежав вінок з синіх волошок
(П. Панч)
.
2
.
Вид рухів в українських народних танцях, що виконуються дрібними кроками з притупами
.
Стоячи на місці, виконують дівчата дрібушки – спочатку дуже легко, а потім поступово збільшуючи силу притупу
(з наук. літ.)
.
3
.
Музика, що виконується в дуже швидкому темпі і під яку легко танцювати дрібними кроками з притупами
.
Смичок несамовито забігав по струнах; струни аж клацають та цмокають, виводили дрібушку
(Панас Мирний)
;
Пливли ніжно романси чудові, гриміли вальси й дрібушки на переміну
(П. Козланюк)
.