СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДРІ́БНО
.
1
.
Присл. до дрібни́й 1, 3, 6
.
Дрібно-дрібно закручені кучерики з мідними переливами й невеликі блакитні усміхнені очі пасували саме до такої рожевої шкіри, яка була в Сташки
(Ірина Вільде)
;
Дівчата так само дрібно танцювали, Як і позаторік
(Т. Шевченко)
;
У двері хтось дрібно, акуратно постукав
(О. Гончар)
.
2
.
рідко.
Те саме, що докла́дно.
Потім все дрібно розказала
[Сивіла],
Кого до пекла проводжала, До кого, як, про що, за чим...
(І. Котляревський)
.