СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДРІБНИЧКО́ВИЙ
, а, е.
Який не має істотного значення, незначний
.
Іноді величезне горе, що спадає на голову, менше вражає, як дрібничкова неприємність
(Олесь Досвітній)
;
Чоловік, що бачить тільки дрібниці, стає дрібничковим, задивлений у велике – губиться в ньому
(Б. Лепкий)
.