ДРІБНИ́ЧКА
, и, ж.
1
. Зменш. до дрібни́ця 1, 2
. Полювання, як бачите, не якась там легковажна дурничка, не дрібничка, а дуже й дуже поважна справа
(Остап Вишня)
;Юнакам кожна справа здавалася дрібничкою
(З. Тулуб)
;У квартирі Мусадзе все до найменшої дрібнички носило на собі відбиток піклування господині
(В. Собко)
;Вони .. підбирали мені нові окуляри, купували всілякі дрібнички в дорогу
(Ю. Андрухович)
.2
. Маленький предмет, що служить прикрасою, забавкою і т. ін
. На комоді .. картки далекої давнини, різні дрібнички
(О. Копиленко)
;Ніхто з селян ніколи не знаходив тут ані золота, ані чогось коштовного. Якісь бронзові пряжки, якісь дрібнички
(В. Владко)
;Повсюди – коштовні порцелянові вироби, вишукані дрібнички
(Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)
.