ДРІБНИ́ТИ
, ню́, ни́ш, недок.
1
. що.
Різати, ламати, рубати і т. ін. що-небудь на дрібні шматки, невеликі частини
. Олесь Єфремович відколупував ломиком великі брили породи, потім дрібнив їх молотком
(М. Білкун)
;Розрізавши сікачем, яким дрібнила буряки для корови, шпагат на бандеролі і розгорнувши цупкий папір, Варка .. сіла на призьбу
(В. Дрозд)
;//
Ділити на частини; розчленовувати
.У перших боях партизани не дрібнили своїх сил, не витрачали даремно боєприпасів
(М. Шеремет)
.2
. кого, перен., розм., рідко.
Зменшувати щодо розміру, робити менш солідним (про людей)
. Ріденькі брови дрібнили парубка, губилася від того мужність
(Іван Ле)
.3
. що, перен.
Зменшувати значення, важливість чого-небудь
. Права половина
[картини]
дрібнить її, руйнує поезію і робить картину композиційно нецільною(О. Довженко)
.4
. розм.
Іти, падати частими дрібними краплями (про дощ)
. Дощ дрібнить крізь синє сито, Мов сівач, поволі йде
(М. Стельмах)
.