СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДРІБНИ́Й
, нар.-поет. ДРІ́БЕН, бна́, бне́.
1
.
Малий за розміром, об'ємом; протилежне
дорідний
.
Зорі між дрібними хмарками наче таночки заводять
(Леся Українка)
;
Крем'яхи стукались об стінки ступки, відскакували, розколювалися на дрібніші камінчики
(О. Донченко)
;
Дрібну рибу ловлять сіткою на круглому обручі
(Ю. Яновський)
;
// 
Невисокий на зріст; молодий за віком
.
Романові вже минуло сім років, хоч і дрібний він на зріст
(С. Васильченко)
;
– Хоча б не дрібні діти, – журиться жінка. – А то ж дрібні та жовті вони в мене, як свічі воскові...
(М. Стельмах)
.
2
.
Незначний щодо вартості (про гроші)
.
Вона поблагословила молодих хлібом, і одна родичка обсипала їх вівсом, пшеницею, пополовині з мідними та дрібними срібними грішми
(І. Нечуй-Левицький)
;
Сольдо – дрібна монета, щось із 2 коп.
(М. Коцюбинський)
;
Викидає
[Плачинда]
на стіл жменю мідяків, перемішаних з дрібним сріблом
(М. Стельмах)
;
// 
тільки мн., у знач. ім. дрібні́,
ни́х.
Гроші невеликої вартості
.
Пан Букін .. завжди говорив, що не має дрібних, почекайте до кінця засідання
(І. Франко)
.
3
.
Який складається з малих однорідних частинок, предметів і т. ін.
На тонкій шиї чорнів шнурок з дукачем та червоніло дрібне добре намисто
(І. Нечуй-Левицький)
;
Уважно вдивлялася
[Леся]
в рядки свого дрібного письма, мов шукала в них якихось потаємних думок
(М. Олійник)
;
// 
Який складається з часто повторюваних елементів (про звуки, рухи, сміх і т. ін.)
.
– Брр!! – І Славко заливався дрібним сміхом, мотляючи в повітрі рученятами
(Олесь Досвітній)
;
– І що ж тепер люди
[будуть робити]? –
спитав Андрій тихо, боячись видати дрібне тремтіння свого тіла
(Д. Бедзик)
;
Коні під стіною високого жита біжать дрібною, повільною риссю
(М. Руденко)
.
4
.
Маломіцний в економічному плані, з малими матеріальними можливостями
.
Засилали до неї старостів і з сусідніх сіл, навіть міщани та міські дрібніші купці
(І. Нечуй-Левицький)
;
В сусідньому селі дрібна шляхта об'єдналась у обивательську хоругву і напала на ясногородців
(П. Панч)
;
// 
Який володіє незначною кількістю засобів виробництва
.
Іван Федорович, певне, в сотий раз докладно розповідав про вигоду великого спільного господарства супроти дрібного
(Д. Бузько)
.
5
.
Який посідає невисоке суспільне або службове становище
.
Відвідувачів було мало. Де-не-де сиділи дрібні клерки за маленькими столиками
(О. Іваненко)
;
Батько мій працював дрібним чиновником в Управлінні Південно-Західної залізниці
(В. Нестайко)
.
6
.
перен.
Який не має істотного значення; незначний, другорядний
.
Я буваю щасливий, коли вона .. дозволить зробити їй дрібну послугу
(М. Коцюбинський)
;
– Ця пригода зовсім здається тобі дрібною, але вона мені багато дала
(Ю. Яновський)
;
Камнєв згадав десятки дрібних справ, які ще треба було зробити до від'їзду
(В. Собко)
;
// 
Позбавлений внутрішньої значущості, важливості
.
Часто бачив .. чоловік, які дрібні й самолюбні розмови навкруги, і він не любив приставати до тих розмов
(В. Самійленко)
.