СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДРІБНЕ́НЬКИЙ
, а, е.
Дещо дрібний; пестл. до дрібни́й 1–3, 6
.
Лице
[баби]
було не старе, але дрібненьке, довгеньке, як у малої сухої дівчинки
(І. Нечуй-Левицький)
;
Невідступно за мною летить хмарка дрібненьких мушок
(М. Коцюбинський)
;
Надворі сіявся дрібненький дощик і безнадійні сиві хмари все небо застилали
(Леся Українка)
;
Іван засміявся дрібненьким юнацьким сміхом
(Олесь Досвітній)
;
Іди, перемагай утому, До міліонів
[мільйонів]
рук свою снагу додай .. І в радість перекуй дрібненький свій одчай
(М. Рильський)
.