СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДРИ́ВІ́ТНЯ
, і, ж., діал.
Дровітня
.
Чи пересуне що, чи переложить, а сама зирк з комори на дривітню, бо там її Василь на всі празники нарублює дрівець
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Комірка, перероблена з колишньої дривітні на помешкання сторожа, була маленька
(І. Франко)
;
Гаврило, відхекуючись, .. сів на дривітню, витер рукавом піт
(Григорій Тютюнник)
;
Маленька сокира з кривим держаком.. стирчала в старій, тисячу разів поцюканій дривітні
(М. Рудь)
.