ДРЕ́ВНІЙ
, я, є.
1
. рідко.
Те саме, що старода́вній.
Ось і він, Дніпро, величний і древній, народна українська ріка!
(Ю. Яновський)
;Нерідко можна було бачити біля цього пам'ятника древньої архітектури .. туристів
(Ірина Вільде)
;Майже два з половиною тисячоліття тому у гирлі Борисфена, як древні греки називали наш Дніпро, мандрував історик Геродот
(С. Журахович)
;На території древніх слов'ян римські медальйони знайдені неодноразово
(з наук. літ.)
;//
у знач. ім. дре́вні,
ніх,
мн.Люди, які жили в далекому минулому
.– Пам'ятаєте римське прислів'я: “Юпітер, ти сердишся, отже, ти неправий”? У древніх теж був свій глузд
(Ю. Бедзик)
.2
. розм.
Який дожив до глибокої старості, дуже старий (про людей, тварин)
. Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс
(Леся Українка)
;Від сарайчика загавкав древній і вже майже безголосий від старості пес
(А. Головко)
;//
Який існує багато років, зношений, ветхий (про предмети)
.Лики іконні якось страх як смутненько дивилися з стін – древні, стемнілі, померклі лики
(Марко Вовчок)
;Брав він тоді з собою таку ж древню, як і сам, кобзу
(Ф. Бурлака)
.