СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДРА́ЧКА
, и, ж.
1
.
розм.
Місце, де оббирають кого-небудь; форма оббирання, здирства
.
Другі зовсім не бачили ніякої користі з земства і казали: – Ще одна драчка, а для уряду обуза
(Панас Мирний)
.
2
.
розм.
Збройна сутичка між ким-небудь; бій
.
За ту бражку Зчинили козаки з ляхами велику драчку
(з думи)
;
// 
Дрібна бійка
.
На сина – нема ради... Виріс із думкою, що йому все дозволено, .. живемо, як на війні – одні драчки й мародерство...
(Г. Тарасюк)
.
3
.
діал.
Те саме, що драч 2
.
Із середини XIX ст. у селі з'являються млин, олійня, драчка, ґуральня, корчма
(із журн.)
.