ДРАТУВА́ТИ
, у́ю, у́єш, недок.
1
. кого.
Викликати у кого-небудь почуття незадоволення, досади, гніву, злості; злити
. Безустанне Маріорине скигління дратує його несказанно
(М. Коцюбинський)
;Його запобігливо-статечні манери завжди дратували Валентина Модестовича
(Ю. Шовкопляс)
;Неясна роль Безбородька в родині щораз більше дратувала Катерину
(Ірина Вільде)
;– А мене він дратує, – Оксана сплела на коліні тонкі пальці. – Вибач, мамо, але його запах, манери, ця дурноверха люлька, оці накази!
(Валерій Шевчук)
.2
. кого.
Навмисне злити, виводити з терпіння кого-небудь, викликати гнів у когось; дражнити
. Діти бігали за нею і дратували її цілий день
(Панас Мирний)
;Якщо голота й надалі дратуватиме турків, пани з помсти доб'ються свого
(З. Тулуб)
;Наш Андрійко бешкетує, Гусака щодня дратує
(Г. Бойко)
; * Образно.
Бійці продовжували дратувати вогневу точку
[ворога]
(О. Гончар)
;//
ким, чим.
Висміювати когось, враховуючи риси, власт. йому, його рідним і т. ін
.От тою-то лютою жінкою й дратували раз у раз Івана, та він не сердився і добродушно викручувався жартами
(М. Коцюбинський)
;[
Олімпіада Іванівна
:]
Нащо ви, Якове Григоровичу, дратуєте Милевського старістю, він цього не любить(Леся Українка)
.3
. кого, що.
Збуджувати, посилювати, загострювати яке-небудь бажання, почуття і т. ін.; роздратовувати
. Тепла пахуча пара од поросятини страшенно дратувала в них апетит
(І. Нечуй-Левицький)
;Всього було вдосталь у цій переповненій, по-південному яскравій Каховці, все горіло на сонці, дратуючи спраглу уяву, збуджуючи пристрасті
(О. Гончар)
;//
Діяти на людський організм загалом або на окремий орган
.Сонце дратувало мене своїм нахабним світлом
(М. Коцюбинський)
;//
Викликати в чому-небудь біль
.Я довго не робив масажу не через те, що ніколи, а через те, що нога у мене дуже боліла, я ледве ходив і дратувати її гімнастикою не хотів
(М. Коцюбинський)
.◇
Дражни́ти (дратува́ти) соба́к
див.
дражни́ти
;(1)
Дратува́ти не́рви
чиї, кому і без дод.
– хвилювати, непокоїти, виводити зі спокійного, урівноваженого стану кого-небудь
.Наркотичний, важкий дух олеандрів та рути дратував її нерви
(І. Нечуй-Левицький)
;Сон та вчорашній вечір не йшли йому з голови, дратували нерви
(М. Коцюбинський)
;Неспокій досі ще червоточив, дратував нерви, льотчик палив сигару за сигарою
(Іван Ле)
.