ДРАТІВЛИ́ВИЙ
, а, е.
1
. Який перебуває в стані нервового збудження; який швидко роздратовується, сердиться; дразливий
. Пригода з Остапом .. зробила його ще більш замкненим і дратівливим
(В. Підмогильний)
;Останнім часом Сергій став дратівливий, неуважний на роботі
(О. Гуреїв)
;Воєвода молодшої дружини .. став дратівливий і нестерпний до всіх, особливо до рідного дядька Свенельда
(І. Білик)
;//
Який виникає через нервове збудження
.Пересилювала
[лікарка]
внутрішнє дратівливе хвилювання. Перед нею не тільки небезпечно хвора, але й близька Данилові дівчина(Іван Ле)
;//
Який викликає роздратування
.Федір замовк, і якийсь час тишу порушувало завивання мотора та дратівливе деренчання .. скла
(Ю. Мушкетик)
;Учені також дійшли висновку, що найбільш дратівливим звуком, що заважає заснути, є чуже хропіння, так вважають 27 % опитаних
(із журн.)
.2
. Те саме, що дратівни́й.
Мсьє Абель .. потяг в себе дратівливий, масний нафтовий аромат
(Ю. Смолич)
.