По болоту хожу чайок деру

Вже я й по покрівлі лазив: і по коморі, і по клуні, і по стайні; вже й заглядав в голубині гнізда, дер горобині гнізда

Ми з Карпом товаришували, – звісно, зросли укупі, разом і горобців дерли

Кажуть же люди, що з'являється воно в тих, хто дере ластівчині й сорочачі яйця

Краще б ото змайстрував що або книжку розумну яку прочитав, ніж собак ганяти та горобців драти!

Чоловікам за неводом Раненько вставати, Старим бабам крупи дерти Та ще й плаття прати

На водяних млинах не тільки мололи зерно і дерли просо, але й валяли сукно і повсть

Так музика ревла і півчі горло дерли за обідом, що й досі в вухах лунає

Люде діло роблять, а ви, як півень той, раз у раз горлянку дерете!

Хоч Ворона, стоячи при вході до Гадючиної нори, надирала собі горло, лаючи та проклинаючи погану розбійницю, Гадюка в норі хрупала її дитинятко

– Чого дерете горлянку?! Жінки, ошелешені несподіваною вихваткою Оксена, відхлинули назад

Проханий кусок горло дере

Догадавсь що сполохав .. сім'ю, котра вкупі з наймичками і малими дітьми дерла пір'я, як буває зимньою добою

Проїхати се – воно веселіш, ніж пір'я на печі дерти!

Добре тому дати, хто не хоче брати; а той, хто бере, як по душі дере

Хто з нею добре знається, До того обзивається, А хто не в лад її бере, Аж по душі вона дере

Мовчки, похмуро їв він хліб з часником та часом сердито покрикував на дітей, як вони дуже міцно почнуть дерти один другого за чуби та нароблять галасу

Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика пан, а пана юриста, а юриста дідьків триста, а нашого брата дере жінка кирпата, жіночка люба та дере за чуба... го-го-го!..

Може, є цікавий повчитись, як лика деруть, з'явись! Виходь, виходь котрий, пора!..

– Карпо .. отаборився з ручним кулеметом, так що дивіться, щоб із ваших хлопців лика не надер

– Був би ти, діду, молодшим – я надрав би з тебе лика! – костеніє злоба на синьому виду

Отець Василь сердиться та косяка на нього дере, а Майстро наче й не бачить

Як не крути, як не верти, а хвіст підгорни під себе та й дери мовчака

Дере голову, як попова кобила

Максим Іванович геть високо дере голову проти “нетесаного мужиччя”

Подивився згірдливо на них, бренькнув шаблею і вийшов. – О, тому, мабуть, уже добре замакітрено! – Краще й не треба. – А жаль. Гарний козак і носа вгору не дере. Товариш, якого пошукати

З парубком поважно здоровались статечні дядьки.., наказували шанувати батька-матір і не дерти носа перед людьми

Кого слова не беруть, з того шкуру деруть

– А якби й загубив то що? – лукаво задирався хлопець. – Я би з тебе тоді шкуру .. дер би!.. От що

Біля палацу на панській стайні Хомині шкуродери з діда Опанаса шкіру деруть

– Я тут знаю одного панка, – сказав Микита. – Він дере з людей шкіру так, як липову кору

– Отсе так! – загула громада: – Коли чоловікові біда, так з нього останню шкуру дери!

– А млин паровий наш же, незаможницький, компанією в оренду собі взяв а тепер і дере з бідного по три шкури за помол

Ксьондзи і монахи закликали уярмлений народ до смирення.., а колонізатори дерли з нього сім шкур

– Чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей? Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту?

– Чи, може, й ви мене не розумієте, як ті у трамваї... Тільки й слави, що на вокзалі “Харків” написано, а спитаєшся по-нашому, всяке на тебе очі дере...

– Та годі вам .. на чужих зозуль очі дерти

Максим знав, за кого віддав дочку. Не дуже дерла йому очі вбога Чіпчина хата

Дари, та очі не дери

Верещала як би з неї хто паси дер

– Якщо ваше високородіє скажуть: “Швейку, ні в чому не признавайтесь”, я буду викручуватись, коли б з мене і паси дерли

– Справді, хто б то був, чий то міг бути голос? – Чого це ти згадала? – запитав Данько. – Просто хтось із хутірських рота дер

Шеляга за душею немає, а на старшину рота дере

– Бог свято дав, .. а вони ходять, роти деруть та добрим людям не дають спокою

– Гниють вони заживо від ран та голоду, а ви тут пиячите та пельки дерете

Котигорошко розказав товаришам, що йому було, а ті вже й про своє призналися, як їх дідок за чуба чіпляв та реміння з спини драв

За невміння деруть реміння

Не чваньтесь, з нас деруть ремінь

– А сам ти реміняччя не дереш із кріпаків та хлопів?