СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДРА́ТВА
, и, ж.
Міцна просмолена або навощена нитка, якою шиють взуття, шкіряні вироби і т. ін
.
У челюстях печі горить лучина, освітлює невеликий столик із різним шевським причандаллям – дерев'яними колодками та цвяшками, дратвою, смолою...
(В. Малик)
;
– Бачите, можу тепер і шилом орудувати, й дратву всунути – порядок!
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Розкривши шафу, він довго перегортає грубезні папки, позшивані дратвою
(В. Кучер)
;
Завісив
[учитель]
єдине вікно австрійською шинелиною і почав пришивати дратвою головки до халяв
(М. Стельмах)
;
* Образно.
Землю білою нам дратвою Дід Мороз прошив на славу
(Д. Білоус)
.