СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
П'ЯТИПА́ЛИЙ
, а, е.
1
.
Який має п'ять пальців на кінцівці.
Кінцівки плазунів (як і у всіх наземних хребетних) п'ятипалі (у деяких групах спостерігається редукція пальців або всієї кінцівки)
(з наук.-попул. літ.)
;
// 
Який має п'ять кінців, які своїм виглядом, формою нагадують п'ять пальців
.
Вiд кам'яницi панської, що на горi, в бiк Мерлi iде алея, тiниста, липова. Бiля альтанки вона розщеплюється i п'ятипалим вiялом збiгає ледь не до ставу
(Василь Шевчук)
;
Блискавиці гострі, як гнів, трипалі, п'ятипалі, колючо-гіллясті розтинали хмари, мережили старе небо
(П. Загребельний)
.
2
.
Уживається в складі деяких назв тварин
.
П'ятипалий свистун – джунглева жаба – одне з найбільших земноводних Південної Америки
(з навч. літ.)
;
Панголін п'ятипалий – один із видів панголінів, який згадується в китайській літературі на початку династії Сун, 960–1279 рр. н. е.
(із журн.)
.