СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДОТНУ́ТИ
див.
дотина́ти
.
ДОТИНА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., ДОТНУ́ТИ, ДОТЯ́ТИ, тну́, тне́ш, док., діал.
Допікати, дошкуляти
.
– Що вона має мені дотинати? Я їй покажу!.. І ядушливий Семен “показував” жінці сп'яна всю, скільки мав, свою силу
(Леся Українка)
;
– З дому передають, що дужі-здорові, тільки шляхта вража так уже дотинає, що й писнути ніяк
(М. Олійник)
.
◇
(1)
 
Дотя́ти [го́стрим] язико́м
кому
–
сказати, відповісти кому-небудь гостро, дошкульно
.
Жарту або якогось іншого радого та щирого слова не чув від неї
[Лесихи]
ніхто. Кожному, аби хто, вміла дотяти острим язиком
(І. Франко)
.