СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДОТЛІВА́ЮЧИЙ
, а, е.
Який дотліває (у 1 знач.)
.
Дотліваюча ватра кліпала в пітьмі одиноким червоним оком
(М. Коцюбинський)
;
Іван садовить Ольгу на шкіру, потім швидко підкидає хворосту в дотліваюче вогнище
(Я. Галан)
;
Міномети з-за дотліваючої скирти чахкали, як і раніше
(О. Гончар)
.