СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДОТЛА́
, присл.
Повністю, цілком; до останку
.
– Втрачу руку серед бою – я стрілятиму й одною, буду нищить вас
[фашистів]
дотла
(П. Тичина)
;
Від самого спуску і до церкви – третини села як не було: вигоріло дотла
(О. Довженко)
;
Він був .. тяжко пригнічений, розбитий геть дотла, і тому сидів понуро й дивився перед собою
(І. Багряний)
;
Коли забув ти рідну мову – яка б та мова не була – ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла
(Д. Білоус)
;
Залишивши напризволяще дотла розорений, вкрай знелюднений Київ, Батий Білгородським шляхом рушив на захід
(В. Малик)
.