СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДОТИКА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., діал.
1
.
кого, чого.
Доторкатися
.
[
Геррісон
:]
Всі вони
[робітники],
коли дотикали щіточкою вуст, впускали в свій організм певну долю радію
(Мирослав Ірчан)
.
2
.
кого, чого.
Діяти на органи відчуття
.
Сморід по-іншому нас дотикав, як колір кривавий, Смак доступається органів наших, як запах та колір
(М. Зеров)
.
3
.
кого, що, чого, перен.
Завдавати кому-небудь неприємностей ущипливими, дошкульними словами або діями
.
В ній і тепер ще повно егоїзму й фальшу, яким дотикала болючо
[болюче]
не одну душу коло себе
(О. Кобилянська)
;
// 
Хвилювати, бентежити
.
Але не смійтеся, пани мої, наші прості груди жаль дужче дотикає, як ваші – панські
(Ю. Федькович)
;
Вірте, ласкава пані, його горе близько дотикає мого серця; віддавна вже привик я уважати в нім другого батька (першого я мало й затямив), духовного батька
(І. Франко)
.
4
.
що, до чого, перен.
Торкатися чого-небудь, зачіпати щось
.
Можливо, лише дотикаючи до суті архіскладної проблематики, спробуємо розібратися у видимому протиріччі українського індивідуалізму
(Ю. Липа)
;
// 
Мати відношення до кого-, чого-небудь, стосуватися когось, чогось
.
Малоросійство, хоч явище часте і кількісне, – найменш дотикало основну нашу національну масу – селянство
(Є. Маланюк)
.