СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДОТЕ́ПА
, и.
1
.
ч. і ж., розм., рідко.
Надто тямуща в якій-небудь галузі людина; знавець своєї справи
.
Суддею у нас був такий дотепа
(із журн.)
.
2
.
ж., заст.
Дотепність (у 1 знач.)
.
– Тебе я поважаю за твою дотепу та завзяття
(М. Костомаров)
.