СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДОСХОЧУ́
, присл.
1
.
До повного задоволення
.
[
Тетяна
:]
Заграйте, дідусю, такої, щоб я досхочу натанцювалася
(М. Кропивницький)
;
Діти .. ласували досхочу і черешнями, і абрикосами
(О. Іваненко)
.
2
.
Скільки завгодно; вдосталь
.
Вони міські були, міщани, і заможні, – всього було досхочу
(Марко Вовчок)
;
Посередині буди стояла залізна піч, в якій палили цілу ніч, бо дров було досхочу
(Мирослав Ірчан)
.