СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДОСТУ́КАТИСЯ
ДОСТУ́КУВАТИСЯ
, уюся, уєшся, недок., ДОСТУ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1
.
Стукаючи, домагатися того, щоб почули
.
– Гляди ж мені, не засни, щоб, як задержиться Василь, недовго достукувався, – лягаючи, приказала мати
(Панас Мирний)
;
Коли Бачура підійшов до високих .. воріт будинку, де жив гідротехнік, то відразу ж зрозумів, що достукатися йому тут нелегко
(М. Чабанівський)
;
* Образно.
[
Норма
:]
Так! Може, достукаюсь і до серця твого Петерсона!
(Я. Галан)
.
2
.
тільки док., перен., розм.
Необережними, легковажними і т. ін. вчинками довести себе до чого-небудь небажаного, неприємного
.
[
Йоганна
:]
Його розп'ято. Ти хіба не знаєш?
[
Хуса
:]
Ага, достукався...
(Леся Українка)
;
– Виріс
[Маслов]
серед бруду, лайки, бійок, бо батько п'янчуга, знущався на очах в дитини з матері, поки загнав її на той світ, а сам до психолікарні достукався
(Ю. Збанацький)
.
3
.
перен., розм.
Настирливо домагатися, добиватися чого-небудь або добиратися куди-небудь
.
Правдою і чесною поведінкою ніколи не достукаєшся уваги царя
(з казки)
;
[
Лісова
:]
Інший приїде – півроку тільки за квартиру клопочеться. Квартири достукається, а тимчасом, дивись – жінка дружком обзавелась
(І. Кочерга)
;
Вона не втрачала віри в те, що Іван Тимофійович таки достукається в Петербурзі куди слід
(О. Гончар)
.