СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДОСТРУ́ГУВАТИ
, ую, уєш, недок., ДОСТРУГА́ТИ, достружу́, достру́жеш і доструга́ю, доструга́єш, док., що.
Закінчувати стругати що-небудь; стругати до кінця, до певної межі
.
Повернувшись до старости спиною, взявся
[солдат]
достругувати дошку
(Л. Юхвід)
;
Марко сидить поруч і рущницю
[рушницю]
достругує. Відклав роботу, здивовано дивиться на стару. – Бабусю, навіщо ви хату мастите?
(К. Гриб)
;
Коли він достругав свого кілочка, я сказала: – Одного замало
(В. Шкляр)
.