СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДОСТРОКО́ВО
.
Присл. до достроко́вий.
Дурдуківського, зважаючи на його вік та немічність, порядком гуманності достроково випустили з ув'язнення
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Військове міністерство достроково присвоїло Котигорошкові наступний військовий чин – хорунжий і пообіцяло підняти грошове утримання
(В. Кожелянко)
;
На вимогу однієї сторони договір оренди може бути достроково розірваний на підставах, передбачених Цивільним кодексом України
(з мови документів)
.