ДОСТРІ́ЛЮВАТИ
, юю, юєш, недок., ДОСТРЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док.
1
. кого.
Добивати пострілами підстреленого
. Пеньки кілька літ стирчали після Романового садка, при німцях там хворих коней дострілювали, а тепер знову на тій Романівщині цілий хутір виріс...
(О. Гончар)
;Дехто пробував підвестися, щоб вийти з місця погибелі, – того дострілювали, і вже падав назавжди
(В. Барка)
;– Ой не агітуй, – стогнав поранений. – Роби щось мені або дострель у потилицю, щоб не мучився...
(В. Кучер)
.2
. тільки недок., що.
Витрачати всі запаси для стрільби
. Ті гармаші, що лишилися живі, повели далі обстріл з двох уцілілих гармат, дострілюючи решту набоїв
(І. Багряний)
.3
. тільки док.
Досягнути якого-небудь місця випущеною кулею, стрілою і т. ін
. – Я хотів дострелити он туди, – сміючись показував пустун рукою вгору
(О. Гончар)
.