СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДОСТРІ́ЛЮВАТИ
, юю, юєш, недок., ДОСТРЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док.
1
.
кого.
Добивати пострілами підстреленого
.
Пеньки кілька літ стирчали після Романового садка, при німцях там хворих коней дострілювали, а тепер знову на тій Романівщині цілий хутір виріс...
(О. Гончар)
;
Дехто пробував підвестися, щоб вийти з місця погибелі, – того дострілювали, і вже падав назавжди
(В. Барка)
;
– Ой не агітуй, – стогнав поранений. – Роби щось мені або дострель у потилицю, щоб не мучився...
(В. Кучер)
.
2
.
тільки недок., що.
Витрачати всі запаси для стрільби
.
Ті гармаші, що лишилися живі, повели далі обстріл з двох уцілілих гармат, дострілюючи решту набоїв
(І. Багряний)
.
3
.
тільки док.
Досягнути якого-небудь місця випущеною кулею, стрілою і т. ін
.
– Я хотів дострелити он туди, – сміючись показував пустун рукою вгору
(О. Гончар)
.