СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДОСТО́ЙНІСТЬ
, ності, ж.
Те саме, що досто́їнство 1, 2
.
Зима, милий друже, іде, Сивий волос, достойність стареча
(Б. Лепкий)
;
Найбільше боялась
[Таня]
побачити його в такий час з іншою, з незнайомою якоюсь дівчиною виняткових достойностей, до котрої вже наперед ревнувала
(О. Гончар)
;
Він
[Геродот]
не має ніякого бажання обговорювати достойності й недоліки еллінських богів, а знову повертається думкою до Єгипту
(І. Білик)
;
– Не гнівіть
[своєї долі],
кажу, бо в гніві чоловік втрачає достойність
(М. Стельмах)
;
Тирани люблять сльози і каяття, а нерозчавлена чужа достойність для них що ніж у серце
(Василь Шевчук)
;
Достойність єпископа міститься не в ньому самому, а в обранні його Богом і в посланні йому дарів Святого Духа
(з рел.-церк. літ.)
;
– Все буде, – з достойністю відповіла Катерина, – все наладнається
(Ірина Вільде)
.