СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДОСТОВІ́РНИЙ
, а, е.
Який не викликає сумніву, цілком певний, точний
.
– Ти ось послухай, я тобі розкажу один достовірний факт
(І. Цюпа)
;
Це був справжній виборний, подібний до багатьох інших, яких можна було зустріти чи не в кожному селі губернії. Все в ньому було достовірне: і хода, і костур, і шапка, і манера триматись, і пісня
(Б. Левін)
;
Теми, матеріал для сюжетів своїх п'єс І. К. Карпенко-Карий черпав із сучасної йому дійсності та з достовірних історичних джерел
(з навч. літ.)
.