СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДОСТИГА́ТИ
, а́є, недок., ДОСТИ́ГНУТИ, ДОСТИ́ГТИ, не; мин. ч. дости́г і дости́гнув, ла, ло; док.
1
.
Ставати стиглим; дозрівати, доспівати
.
Золота осінь, коли достигає виноград у тайзі, коли набряклі червоним соком грона його обтяжують лози, випромінюючи сонце, увібране в себе і відбите в блискучих росинках
(І. Багряний)
;
Нічого я так не люблю, як на хліба дивитись, коли вони достигають
(О. Гончар)
;
Як тiльки весна десь у житечку-пшеницi розминеться iз лiтом, у нас достигають суницi
(М. Стельмах)
;
Надійшли жнива, достигла Василева пшениця – така гарна, колос у колос!
(Марко Вовчок)
;
* Образно.
Літо достигло, і закурені, місцями вже навіть пожовклі трави несли в собі подих осені
(В. Собко)
.
2
.
перен.
Розвиваючись, назрівати, набирати закінченої форми
.
Конфлікт між Данилом і Флегонтом достигав давно, тільки не було йому приводу виявитися
(Ю. Смолич)
;
Думка ця, хоч муляла мозок Безбородькові від початку хвороби отця Аркадія, достигла і скристалізувалася за секунду
(Ірина Вільде)
.