СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДОСПІ́ЛИЙ
, а, е.
1
.
Дієпр. акт. до доспі́ти.
Насіння, доспіле на пні, важке, жирне, мов волоський горіх
(Ірина Вільде)
.
2
.
прикм.
Який доспів; стиглий, дозрілий
.
Втягала
[Гінда]
в ніс приємний запах доспілих яблук
(Н. Кобринська)
;
По городі, заплутуючись в огудинні, шукав собі на ніч місця вітерець, і тихо-тихо шерехтіли доспілі маківки
(М. Стельмах)
;
* Образно.
Страшне вино ночей доспілих по вінця в черепі хлюпоче
(Б.-І. Антонич)
.