ДОСПА́ТИ
див.
досипа́ти
2
.ДОСИПА́ТИ
2
, а́ю, а́єш, ДОСИПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ДОСПА́ТИ, плю́, пи́ш; мн. доспля́ть; док.
1
. Продовжувати перерваний сон
. – Лягайте, досипляйте, ще до сніданку далеко. Чи, може, вам кашку манну розігріти? – куняла і бурмотіла
[Міля]
незадоволено(І. Волошин)
;Удосвіта старий Сірко розбудив Григорія. – А вставай-но, синку! Вдень доспиш
(І. Багряний)
.2
. що.
Спати певний відрізок часу
. Ще було зовсім рано, і люди досипали останні хвилини
(Олесь Досвітній)
;Старий .. пішов до клуні, досипляти ночі
(Я. Качура)
;Рiдна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села
(А. Малишко)
.3
. Спати до певного часу
. Проте над ранок замість сподіваної роси випав короткий дощик і не дав доспати до сонця
(І. Білик)
;Досипати до білого дня
.