ДОСОЛИ́ТИ
див.
досо́лювати
.ДОСО́ЛЮВАТИ
, юю, юєш, недок., ДОСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док.
1
. що.
Закінчувати солити що-небудь
. Зараз на овочевій базі досолюємо огірки в діжках, січемо капусту
(з газ.)
;//
Додатково солити що-небудь
.Не досолить, не доїсть
(Номис)
;А коли досолити часом Галушки, то вони Ніби й солодші
(В. Стус)
;Весь дім був на ній. То крутилась на кухні, пробувала страви і давала поради, де досолити, де доперчити; .. то до коней – чи напоєні
(Р. Горак)
.2
. тільки док., кому, перен., розм.
Зробити кому-небудь прикрість, неприємність
. Вона, може, ще ліпше досолить Іванові від панотця
(Л. Мартович)
;Валя затаїв у собі образу проти Івана Івановича і захотів йому чимось досолити
(Ю. Збанацький)
;Я і писати почала, щоб досолити, доказати всім незрівнянну жіночу вищість
(Є. Пашковський)
.