ДОСЛУХА́ТИСЯ
, а́юся, а́єшся, ДОСЛУ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОСЛУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1
. Напружуючи слух, увагу, намагатися почути, розчути що-небудь
. Діти не одходять од дверей, поприхиляли уші, дослухаються
(С. Васильченко)
;Максим перестав дослухатися до розмов. Намагався нічого не чути, навіть забути, де він
(І. Багряний)
;Коли прокурор читав акт обвинувачення, Василь Чижмар дослухувався до кожного слова
(С. Скляренко)
;Вартові не спали всю ніч, дослухалися до найменшого гуркоту
(В. Кучер)
;Табором пішов поголос, нібито знайдено величезний скарб інків. Кілька разів Сергій помічав, як робітники наставляють вухо, дослухавшись їхньої розмови
(І. Білик)
.2
. перен.
Брати що-небудь до уваги, звертати на щось увагу
. Вона не дослухалася, що люди плескали про Марину, як її судили на всі боки
(Панас Мирний)
;До слова Івана Франка уважно дослухалися маси народні
(П. Тичина)
;– Ніхто не зуміє примусити людину дослухатись до чиїхось слів, коли вони того не варті
(В. Собко)
.3
. тільки док.
Прослухати що-небудь до кінця
. Замість одмови, дівчина, може, й не дослухавшись, защебетала
(Панас Мирний)
;Дослухавшись, як хтось жаліється, що нема куди товар вигнати, що немає пасовиська, кидає
[Семен]
в громаду: – Кажете: “нема пасовиська”, і не будете його мати!(М. Коцюбинський)
.4
. тільки док., розм.
Довго слухаючи кого-небудь, зазнати неприємностей
. [
Храпко
:]
Слухай, слухай [Грицька],
дослухаєшся до чогось... Батькові на старості літ радість у приполі принести захотіла?..(Панас Мирний)
.5
. тільки недок.
Пас. до дослу́хувати.
У кінці уроку домашнє завдання, зачитане учителем, дослухується учнями до кінця з нетерпінням, після чого діти вибігають на перерву
(із журн.)
.