ДОСЛІ́ДНИК
, а, ч.
1
. Той, хто займається науковими дослідженнями, вивченням, обстеженням чого-небудь
. Неясність класових самоозначень Куліша та своєрідність його розуміння аристократизму накладають на дослідника обов'язок, відкинувши авторові свідчення, приглянутися щонайперше до фактів
(М. Зеров)
;Їй хотілось бути .. видатним зоологом, дослідником природи
(О. Донченко)
;Не тепер, то колись мої нотатки схвилюють серця дослідників, котрі зуміють не лише аналізувати, а й захоплюватися
(О. Бердник)
;Дослідник вивчає не тільки закономірності цілісної внутрішньої сутності об'єкта, але і його зовнішні взаємозв'язки з іншими соціальними явищами і процесами
(із журн.)
.2
. Той, хто ставить досліди, перев. з вирощування сільськогосподарських культур, виведення нових сортів і т. ін
. Молодий, повний невичерпної енергії дослідник-селекціонер .. почав говорити про свій експеримент, показуючи то одну, то іншу стадію в цій складній праці
(Іван Ле)
.