СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДОСКОНА́ЛИЙ
, а, е.
1
.
Який відзначається довершеністю; бездоганний
.
Будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
Ідеали взагалі подібні до штучних виставок на вітринах магазинів, їх можна прагнути, мати за зразок, але задовольнятися треба менше досконалими, але подібними до них живими речами
(В. Винниченко)
;
Ольга ще довго в темряві передумує прочитане, і з чиїхось поезій, може, не таких уже й досконалих, раптом зрине, озоветься до неї світ зниклий і тим ще дорожчий
(О. Гончар)
;
// 
Який визначається повнотою позитивних якостей; довершений (у 2 знач.)
.
Вона .. має досконале виховання
(Леся Українка)
;
Буває, що майстер, одливши скульптуру, Наново вершить і формує свій труд, Змінивши не вкрай досконалу натуру
(Л. Первомайський)
.
2
.
Повний, абсолютний
.
Поважала його і молодь за досконале знання мови
(Іван Ле)
;
Досконале знання мови фаху – запорука вільного самовираження у професії
(із журн.)
;
Досконале володіння прийомами рукопашного бою як із застосуванням спецзасобів, так і без них – професійний обов'язок кожного співробітника органів внутрішніх справ
(з газ.)
.