СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДОСКІ́ПА́ТИСЯ
ДОСКІ́ПУВАТИСЯ
, уюся, уєшся, недок., ДОСКІ́ПА́ТИСЯ, скі́па́юся, скі́па́єшся, док., розм.
1
.
Використовувати що-небудь як привід для звинувачення, докору і т. ін.; присікуватися
.
Доскіпувався
[Чіпка]
до неї: то чому вона не хоче наймички найняти, то чому те та друге й досі не зроблено
(Панас Мирний)
;
– Але я член комісії і маю право на свою думку. Чи не так? – вже твердіше говорив доглядач, а голос і манери лишались м'якими – не доскіпаєшся
(Б. Левін)
.
2
.
Наполегливо, завзято вивідувати що-небудь, дізнаватися про щось; дошукуватися
.
Кілька спеціальних комісій підривників, військових саперів доскіпувалися серед будівельників, хто ставив бурки під .. скелею
(Іван Ле)
;
Щодо хлопців дядько Іван не надокучливий, може, й здогадується про все, однак не доскіпується, звідки та як тут опинилися
(О. Гончар)
;
Що не робила, як не доскіпувалася і не докопувалася Мотя цілих два дні, а спіймати
[Романа Петровича на брехні]
так і не змогла
(В. Козаченко)
;
[
Грицько
:]
Все він знає, все він розбирає, до всього доскіпається
(Панас Мирний)
.