ДОСИ́ДІТИСЯ
див.
доси́джуватися
.ДОСИ́ДЖУВАТИСЯ
, уюся, уєшся, недок., ДОСИ́ДІТИСЯ, джуся, дишся, док.
1
. Те саме, що доси́джувати.
Мама працювала бухгалтером у трьох фірмах, зі звітами досиджувалася до опівночі. Так що з онуком няньчитися ніколи
(з газ.)
;Олеся досиділась до півночі й була ладна сидіти хоч і до світу
(І. Нечуй-Левицький)
.2
. розм.
Просидівши, пробувши десь довго, домагатися чого-небудь або зазнавати чогось неприємного
. До того досиділась, що й сорочки на хребті нема
(Сл. Гр.)
;– Справді, – міркую, – чого я тут досиджуся?
(І. Франко)
;[
Веселовський
:]
Добре вам так сидіти, то й сидіть і досидитесь!(Мирослав Ірчан)
.