СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДО́СВІТ
, у, ч.
Час доби перед сходом сонця, світанком; досвіток
.
Від самого досвіту в ловецькім таборі великий рух і тривожне дожидання
(І. Франко)
;
Досить було прокинутись чоловікові, як Галина .. здушила свій плач і так пролежала до самого досвіту
(М. Стельмах)
;
Вартує
[Денис]
цілу ніч, а досвіт напливає
(М. Рильський)
.