ДОСВІДНИ́Й

, а́, е́, рідко.

Який має життєвий досвід; досвідчений

Мій батько досвідний чоловік і радо служить громаді

(І. Франко)

;

Прохав би Вас також ради, як досвідної у таких справах людини

(М. Коцюбинський)

;

Призвичаєний, натренований (про зір, слух і т. ін.)

Перед моїм досвідним оком смутку свого не скриєш, я чую, як тобі на серці, – легко чи важко

(Б. Лепкий)