ДОСВІ́ДЧУВАТИ

, ую, уєш, недок., ДОСВІДИ́ТИ, джу́, ди́ш, ДОСВІ́ДЧИТИ, чу, чиш, док., що, діал.

Зазнавати; переконуватися

– Се я сам досвідив. Лиш мертвець та сліпець Може буть проти неї

[жіночої краси]

надійний борець

(І. Франко)

;

Розійшлася по цілому, вважай, світу велика слава про чудесні мудрощі царя Соломона та про ту щедрість незвичайну, з якої він наділяє ними всякого, хто хоче їх на собі досвідчити

(М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо)