ДОСА́ПУВАТИ

, ую, уєш, недок., ДОСАПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що і без прям. дод.

Закінчувати сапати; сапати до кінця, до певної межі

Вже не було чого вертатися досапувати ниву

(Н. Кобринська)

;

Гордо вийшов був Михайло Мамчук і .. спокійнісінько вийняв посеред гурту з-за пазухи червону гадину, так що картоплю після того досапували аж через тиждень, коли відійшли

(І. Андрусяк)

;

Пекельний чорнозем і справді був неймовірно плодючий: грішний смерд ще не встигав досапати рядок буряків до кінця, як початок того рядка вже заростав бур'яном по коліна

(В. Шкляр)