ДОСАДИ́ТИ
2
див.
досажда́ти
.ДОСАЖДА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., ДОСАДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., кому.
Завдавати неприємностей кому-небудь, викликати досаду в кого-небудь
. Як будеш ти мені сими словами досаждати, Да вже я ж не зарікаюсь тобі з пліч, як галку, голову зняти
(з думи)
;– Не заважайте працювати!.. Харитю, хоч ти не досаждай!
(М. Чабанівський)
;– Так чим же я вам досадив? – Ягнятко, плачучи, питає
(Л. Глібов)
;– Ви зла людина й хочете досадити мені
(Ірина Вільде)
;Русин з папежником волі єдиної хай не має, в цехах ремісницьких русинові не бути... А коли й цим Русі не досадите, то святині їм зруйнуйте, на празники старого календаря дзвонити не дайте
(Р. Іваничук)
.