СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПРЕСВІТЕ́РІЯ
, ї, ж., рел.-церк.
1
.
У ранньому християнстві – рада пресвітерів при єпископі, яка виконувала роль колегіального органу управління єпархією: пресвітерій (у 2 знач.)
.
За відсутності єпископа, а також по його смерті або з усуненням його з кафедри до призначення наступника пресвітерія виконувала його обов'язки
(з наук.-попул. літ.)
.
2
.
Будинок католицького священника або священників при церкві
.
У пресвітерії тривало приготування до нічного богослужіння
(із журн.)
.